Жизнь

Нива житт?ва широка
П?шки ?? не пройти
Спочатку вона чорноока
Та б?лою стане вк?нц?

Спочатку у мами в утроб?
Проложить простори сво?
Хоч темно й волого навкруги
Та г?рко буде вперед?

Вс? труднощ? прийдуть тод? лиш
Як мат?р покине свою
? з першого дня занурившись
В земну непросту боротьбу

? кожного дня на малятко
Чату? пост?йно б?да
Та висто?ть те лиш ,,горнятко"
Що витерпить все до к?нця

В житт?в?м вогн? закалившись
На н?женьки стане ??
А мама лиш буде молитись
Щоб крила Господь дав сво?

Щоб в трудн? години й незгоди
Зл?тати могло те дитя
До ц?л? д?братись невдовз?
Така бо ? сутн?сть життя

Проходять роки-наш? птахи
? б?лою нива ста?
? скрон? тво? не вп?знати
Господн?й бо знак на них ?

Веселка на скронях ,,маляти"
В?дбилась в основ? сво?й
? треба лишень здогадатись
Що с?м кольор?в ? у н?й

С?м кольор?в Божого Раю
Уже на тво?й голов?
? чорного в н?м вже нема?
Бо ск?нчиться все це тоб?

Господь сво?м поглядом гляне
? б?ле розкри?ться вмить
Веселка дорогою стане
Й злетить Боже чадо в блакить

Та ? ще й хвилини щаслив?
У наших земних цих м?сцях
В часи, коли вогник любов?
Займа?ться в наших серцях

Господь вс?м дару? в ц? днини
Блаженне ? св?тле чуття
? учить ус?х в ц? хвилини
Що ? й неземне ще буття

А ще нас Господь науча?
Усе, що В?н дав - зберегти
Бо подих любов? вселя?
Ус?х до одно? мети

В?н душ? людей окриля?
? спрагу да? на земл?
Д?братись туди, де лиш Рай ?
Й ск?нчити недол? сво?

Ну а сьогодн? - молитись
Й прощати ус?м на земл?
Й в?д Бога усе може злитись
Що мама пост?йно молила тоб?...