Ось так живу

Ось так соб? живу. Живу й рад?ю,
Що поряд л?с, що соловей сп?ва?,
Що ? зимою сонце трохи гр??,
Що бачу, чую, що см?юсь ? мр?ю,
Що, хоч в-в? сн?, а все-таки л?таю! .
На перевесло сонця дощик стрибне,
? забринить туга, солодка п?сня,
А в тихе озеро – люстерко ср?бне –
Задивиться бузок, що там розр?сся...
Люблю твою печаль ? милу вроду,
Моя свята ? гр?шна Укра?но!
Я ?з народу, з лона, ненько, твого,
Я ?з козацького простого роду,
Того,який не стане на кол?на,
Н? перед ким, а лише перед Богом.

Метки:
Предыдущий: Поглянь менi в очi...
Следующий: Дiана порожнечi