Час

Дощ? рясн? в?д пестощ?в мо?х.
Очей тво?х блакить
? неба каяття.
Полю? хижа Смерть
на тв?й грайливий см?х.
А серце б?ль пече:
- Нав?що це життя?
Бо там, за рогом нас
старезний ? бридкий
чату? злод?й - Час
вже р?к який?!

Метки:
Предыдущий: Мить - й малюнок у цiлунок!
Следующий: як бувший скрипаль?