Мене поклич...

Якщо вноч? прокинешся в?д страху,
Що туга ви?сть оч? в самот?,
Мене поклич – обсиплю хату маком,
Щоб спок?й поселився у житт?.

...? не ховай журбу у сиву даль туманну,
? сам себе не лай, бо ? й моя вина:
Що я пригр?ла у душ? твою оману...
Ти краще - випий келих цей сповна...

Метки:
Предыдущий: 23. Перевертням
Следующий: Ну, от тепер i все... з перекладом