Чебрець...

Сестро моя!Я пишу з-за кордону...
Тут,у Рос??, дозр?ли хл?ба...
Добре живеться мен? б?ля Дону,
та Батьк?вщину забудеш,х?ба?

В мене все ?:? хатина,? д?ти...
Дон красив?ший,н?ж тихий Донець...
Тут все,як дома-? птАхи,? кв?ти...
Лиха б не знала,якби не чебрець!

Сниться щоноч?:п?д Тр?йцю на скел?
знову розкв?тла та Божа трава!
В мене все ?,а живу,як в пустел?...
Що ж воно,сестро,за дивн? дива?

Сниться щоноч?:чебрець я збираю!
Оч? в?дкрию-в?дерце пусте...
Сестро моя,хоч у тебе спитаю:
"Чом у Рос?? чебрець не росте?"

Буду чекати зрання листоношу...
Буду щодня зустр?чать по?зди...
Хай вс? кордони здригнуться!
Я прОшу:"Сестро моя,при?зди,при?зди!"

В мене все ?!Ген,н?чого не треба!
Т?льки ковточок водиц? з Донця...
Т?льки шматочок Вкра?нського неба!
Т?льки малесенький кущ чебреця!

Т?льки ?з нашого двОру кам?ння,
й трохи п?сочку,? жменьку земл?!
Я той чебрець посаджу,а нас?ння
хай вже збирають онуки мо?!

Може чебрець приживеться край Дону...
Тим я вт?шаюся!Тим я живу!
Боляче,знаю,везти з-за кордону
р?дн?й сестр? в подарунок траву...

Любу сестру-материнську кровинку
вдарить п?д-дих прикордонний стовпець...
Митник спита:"Що везеш,укра?нко?!"
-"Землю ? небо,? воду й чебрець!!!"