Прощання - це лише...

Мовчи, коли нема?, що сказати.
Нехай годинник в?дм?ря? час.
До с?рих ст?н холодно? к?мнати
Чи вв?йде той, хто поряту? нас?

Читай послання на мо?х долонях,
Написане тор?шньо? весни.
Ус? шляхи порозмивала пов?нь,
Тримай м?цн?ш ?млу, не з?зковзни.

М?ж сотень сл?в, просякнутих журбою,
Пливе р?ка, заповнена ущерть.
Я знову попрощаюся з тобою.
Прощання - це лише... маленька смерть.

Метки:
Предыдущий: Ghost
Следующий: да хмар звяртаюся з пытаннем...