Сiчню

Що сталося з тобою, брате-с?чень?
Чому розм'як ти, плачучи дощем?!
Ще вчора сн?г кружляв, та лишень
В брудних калюжах мерехливий щем...

Мабуть тоб? болить за тую зраду,
Що ж?нка-зав?рюха принесла?
П?вденний в?тер-брат прин?с ту правду,
Роздерши заборони-удила...

Ой братику благаю,- схаменися!
Збери могутньо волю у кулак,
Дихни морозом - розстелися
Щоб той огидний сум нараз закляк!

? мат?нка-зима верне повагу,
? сн?гом б?лим виб?лить чоло
Й покотиться ?з рад?стю ватага,
Катати щастя з г?рки за село!