Однокласники

Ми покол?ння ще з Радянського Союзу -
Я цим пишаюсь, бо минуле наша суть.
А в т?м, що д??ться з тих п?р щось мало глузду,
? лиш над?я, що безглуздя ц? пройдуть.

Нагода зоряна - поринути в дитинство,
Знов стати школярем - побачити вс?х вас -
Шк?льне, веселе наше класне товариство,
Щоб хоч у пам'ят? приблизити той час.

Яскрав? ?скорки шипинського школярства
З закутк?в памят? зринають вже не так.
?х в?ддаляють наш? будн?шн? митарства,
С?мейн? хлопоти ? сивина в л?тах.

Це т?льки зовн? ми поважн? та пузат? -
В душ? ж назавжди я лишився школярем.
Ми стали мудр?стю та внуками багат?,
Але життя для нас ? тим же букварем.

? в св?т? люди, що забути ?х злочинно -
Вони вкладали в наш? голови знання,
Дивитись вчили в св?т в?дкритими очима,
А також все , що не могла нам дать р?дня.

Це вчител? нам с?ють мудрост? нас?ння,
? в?дпов?дь дають на безл?ч що ? як.
Вони на ноги ставлять кожне покол?ння,
За це ?м наш покл?н ? тисяч? подяк!