bella donna

З г?рчинкою тв?й вермут “Пий до Дна”
Ми навхильц? п’?мо, ? пляшка кволо
Удруге-втрет?-вп’яте робить коло,
? нас гойда? н?жна баркарола,
А н?ч – бездонна, бо лише одна

У мене, нер?шучий гондоль?ре.
Коханих рук отруйна беладона...
А ти шепочеш: “Mia bella donna”,
Веслом забивши на дурн? закони,
Весло поклавши на дурн? манери.

Наш вутлий човник з? см?шними нами
Накриють хвил? будн?в з головою...
Та водорост? сивою травою
Зростають п?д водою, м?й герою,
Як сад сад?в чи п?сня над п?снями.

Метки:
Предыдущий: Жiнка зi снiгу
Следующий: Сонца з м разам прачнецца...