Побачити б на мить

Про нього спогад непохитний -
Шматок гран?ту ?з жадань.
Щоноч? зазира блакиттю,
Як рад?сть, сповнена страждань.

Застряг у хащах цього св?ту,
А прагнув у небесну вись.
Був кв?тнем у в?нку ?з цв?ту -
А став, неначе хижа рись.

Втекти! - вже гупало у скронях...
О н?! Побачити б на мить.
? дос? ще душ? долон?
Тримають м?цно спогад-нить.

02.01.2018 г.