Про русалку

Я покохав одну русалку,
Вона жила у нас в ставку.
Я знав про них ?ще ?з малку,
Сл?ди шукавши на п?ску.
Чомусь у це не в?рять люди,
А кажуть, що це т?льки сни.
Пл?тки пускають р?зн? всюди,
Якби ж то бачили вони...
...Я об?ймав ?? ще вчора,
Солодк? губи ц?лував...
Уже з?йшла зоря ранкова,
А я любив, а я кохав.
До серця н?жно прислухався,
Вона моя !.. вона жива !..
Любить до смерт? об?цявся,
Та завершилися жнива,
Весь очерет схиливсь у воду,
Ставок зробився, наче л?д.
Не бачу б?льше ?? вроди,
Ск?нчився щирост? пол?т...
Чи ще повернеться до мене
Тих дн?в вза?мне почуття?
Летять з думок, як листя з клену,
При?мн? спогади життя...
18.10.2001