Незнакомка

А.Блок
Увечер? над ресторанами
Спиня?ться пов?тря рух,
? править вигуками п`яними
Весни згубний ? тл?нний дух.

А вдалин?, над пилом вуличним,
За смутною нудьгою дач,
Ледь золотиться крендель в булочн?й,
? чу?ться дитячий плач.

? кожен веч?р, за шлагбаумами,
Заламуючи котелки,
Серед канав гуляють з дамами
Дотепники-холостяки.

Над озером скрегочуть кочети,
Ж?ночий розда?ться виск,
А угор?, не заморочений,
Байдуже викривився диск.

? кожен веч?р в?дображений
У склянц? друг ?диний м?й,
Як я, терпким напо?м вражений
У приголомшенн? н?м?м.

А поб?ля сус?дн?х столик?в
Лаке? заспан? стирчать,
? пияки з очима кролик?в
?In vino veritas!? кричать.

? кожен веч?р, в час зурочений
(Чи то наснилося мен??),
Д?вочий стан, в шовки заточений,
В туманн?м мариться в?кн?.

Пропливши в?льно пом?ж п`яними,
Без супроводження, одна,
Духами пишучи й туманами,
Вона с?да? до в?кна.

Пов?р'ями дмухають древн?ми
?? пружн? туг? шовки,
П?р’?ни капелюха темн??
? вузьк?сть н?жно? руки.

Одв?чн? тайни мен? вручен?,
Чи?сь св?тило надано,
?, мов би струмами колючими,
Душа просякнута вином.

? наче чарами закований,
Вдивляюся в ?? вуаль,
? бачу берег зачарований
? чар?вну далеку даль.

? п?р’я капелюха модного
Гойда? мозок в нап?всн?,
? оч? синьою безоднею
Цв?туть в безкра?й далин?.

В мо?й душ? скарби заховано,
? ключ дов?рено мен?.
Ти праве, п`яне посм?ховисько,
Я знаю: ?стина – в вин?.