До музи

В?р казкам мо?м, д?вчино,
Я навчу л?тати,
Випускати ?з уваги те, що л?пш не знати.
В?р казкам мо?м, не б?йся,
Не дивись навколо,
Бо життя то ? сувора та жорстока школа.
В?р казкам ? будеш юна
? сл?па до болю,
В?р казкам ? не побачиш кривавого бою!
В?р казкам, закривши оч?,
Й б?льш не в?дкривай,
Ти мо?м солодким мр?ям н?жно дов?ряй.
В?р казкам, коли навколо
Оживають люди
Що без страху с?ють розбрат завжди ? усюди.
В?р казкам, не слухай в?тру,
Що б?жить знадвору
В?н доносить сп?в людини, що вмира? хвора.
В?р казкам, закрийсь в к?мнат?...
Буде там могила,
Де тебе я ?з одчаю живу схоронила.
В?р казкам, вони добр?ш?!
Не пущу до св?ту,
Л?пше тоб? подарую липового цв?ту.
В?р казкам, п*янким дурманам
В?д простеньких кв?т?в
Що так солодко дарують оманлив? мит?.
В?р казкам, тебе благаю
Не виходь, не треба,
Ти ж ?ще занадто юна, занадто зелена.
В тебе ж так? син? оч?,
Така бл?да шк?ра,
Чи ж для цього злого св?ту я тебе зростила?
В?р казкам, моя дитина,
В?р, не озирайся!
Хочеш виб?гти у люди? Пот?м вже не кайся.
Я ж просила, н?жна кв?тко,
Мен? дов?ряти,
Не послухалась, вт?кла ти, по св?ту гуляти.
Повернулась не дитятком,
Старою каргою,
Це жорстокий св?т надвор? зробив ?з тобою.
В?р казкам мо?м, о музо,
Сумна ти та хвора,
Ти тепер мен? дикту?ш лиш про б?ль та горе

26.09.2013