Мамо, пробач!

Р?дна мамо моя!
Бачу руки тво? на кол?нах,
Погляд н?жних очей,
а в куточках сльозинки бринять,
? кв?тучий садок,
де велик? барвист? жоржини,
Наче, т? вартов?,
б?ля нашо? хати стоять.

Пам"ятаю, як ти
на св?танку мене проводжала
В самост?йне життя,
в цей жорстокий, палаючий св?т,
Ну, а пот?м завжди
дн? ? ноч? додому чекала,
Б?ля р?дно? хати,
б?ля наших з тобою вор?т.

Мамо, люба, пробач!
Те, що я в чужин? забарилась,
Що онуки росли
без бабусиних добрих казок!
Повернулася я...
та на ц?ле життя зап?знилась,
Ти у В?чн?сть п?шла,
там, де зоряний св?тлий танок.