Стомилася

Ти жнеш думки, моя одв?чна втомо.
Мабуть, мен? тому ? невтямки:
Чого ж весна на берез? чужому,
А на мо?му - стомлен? роки?

? кожен день - проблеми ? робота,
Торохкотять незл?чен? вози,
За понед?лком зразу йде субота,
Тремтить життя у крапельц? сльози.

Вже й чергова зима зав?хтирила,
Так? смалк? плуганяться в?три...
Ну що ж ти, втомо, в?дтина?ш крила,
У серце б'?ш морозами згори?

Ну як мен? тебе прогнати, втомо,
М?й ненаситний, жад?бний хижак?
Чого ж весна на берез? чужому?
Чи, може, то зда?ться т?льки так?