Разом з гладiатором

Я ?ду неозорим золотаво-жовтим полем,
безмежним ланом шовковисто? пшениц?.
Пов?льно ступаю колосистим зб?жжям,
що м‘яко стелиться п?д обважн?л? ноги
? перелива?ться у променях вже зчервон?лого Сонця
м?р?адами хвиль аж до небосхилу.
?ду на зах?д, на зах?д свого життя,
на зустр?ч з тими, кого любив весь цей час,
назустр?ч сво?й дол?,
до ?? останньо? меж? – у в?чн?сть.

08.01.2017