18. 03. 2019

Уявна спов?дь небу- м?й освячений грааль,
А в ньому- д?амантове намисто.
? кожна намистина, то ? погляд вдаль,
Де неосяжн?стю вража? небо чисте.

З матер?й темних та кротових н?р,
Серебриться коло галактично? мереж?:
Уявн? веж?, уявн? меж?, високог?рн? сходинки,
Що м'яко виростають ?з не менш уявно? п?тьми.

П?двали п?дсв?домого гартують арм?ю думок,
Вразливих як дитяч? оч?, що кольором ? крижана вода...
Передзеркалена в?длунням м?сяця. Щоноч?
Уявна спов?дь металевих струн
Луна? в м?жпланетних темних хащах,
А по невим?рян?й св?ту довжин? стрибають атоми,
? св?т ста? ще трохи важче.