О, як ми вiримо у казку

О , як ми в?римо у казку,
Яку сп?вають нам попи
Чека?мо на Божу ласку
? визна?мо: ?Ми –раби!?

Створили нас з ?стот презренних,
Що шастали тут на Земл?
Ввели у ?хн? т?ло гени
? стали Люди (далеб?)

Нас вчили золото шукати
? виплавляти ?з руди
? ще, в?д щастя завмирати,
Коли д?станемось ?жили?

Чверть людства золото склада?
Й обер?га? повсякчас
? кожен з острахом чека?,
Коли ?вони? прийдуть до нас

Прийдуть забрати непотр?бний,
Для нас не корисний метал…
Ох, подивуються, що зд?бний
Земно-людськИй матер?ал

Який розвинувся так швидко
? всю планету захопив!
Тепер у Всесв?т зирить з?рко
? молить Бога, щоб простив…

Вони, Боги, прийдуть на Землю
Чинитимуть страшний св?й суд
Та не над?йтеся даремно,
Що нас з собою заберуть

Лиш золото для них спас?ння
Тому й збирають його так -
?стотами, що ?м не р?вня!
Кидаючи над?? знак,

Що душ? людськ? не пропАдуть,
А будуть в?чн? в небесах
Десь у раю соб? осядуть…
Ох, шкода, шкода, неборак….

Можливо ?витяг? з генотипу,
Який у нас "боги" в?зьмуть,
Доставлять на якусь планету
? там ще "людство" розведуть



На нашу планету прилетают пришельцы с планеты Нибиру



Метки:
Предыдущий: Маро бар холи худ монед
Следующий: Моя нова книга 8-12