Свiт почуe

Св?т почу?

Св?т почу? як гримлять кайдани,
У грудях т?льки стог?н не чути,
Що заплющили оч? в п?тьм?,
Визирати з могили не п?зно.

Де на груди кв?ти впадуть,
Он?м?ти, забутися тяжко,
Т?льки см?х на обличч? застиг,
Не прокинувся, з?рки не бачив.

Ми уперто ?шли до мети,
Але нам п?дло в оч? плювали,
? не чули, не бачили ми,
Як над?? наш? згорали.

Подивися до чого д?йшли,
Б?днота ? тривога на серц?,
Де сп?вала ран?ше душа,
Завива? мат?р голодна.

Не ховай прошу сльози г?рк?,
Ми усе здола?мо разом,
Не спустошать нас вороги,
Св?т почу? наш? страждання.

Доторкнуться руки земл?,
В?тер стягне розбит? к?стки,
Лише оч? не бачать н?чого
Серед поля т?льки тануть сн?ги.