Просвiтлення пiсля заметiлi

?У ц?й кра?н? сн?гу
Я слухаю мовчання,
Згадую цикад
? цв?ркун?в, що давно в?дсп?вали,
Занурившись у зимовий сон…?
(Сайто Мок?т?)

Нин?шньо? неприв?тно? та безбарвно? зими мен? пригадуються дн?, що п?шли у небуття майже два роки тому. Тод? почався р?к дерев’яно? в?вц? – мала би початись весна, але пришла замет?ль ? все вкрило глибоким сн?гом – навколо запанувала б?ла порожнеча. Я тод? був у в?йську його св?тлост? тюнагона Фудз?вара Ямакадзе – залишив пензель та тушечницю, взяв до рук катану ? при?днався до загон?в самура?в, що йшли воювати сх?дних варвар?в. П?сля зимового граду та замет?л? трохи затихло ? сх?дн? варвари к?лька дн?в менше турбували. Скориставшись невеликим перепочинком ми знайшли в гаю б?ля нашого табору чайний будиночок ? влаштували чайну церемон?ю – садо. Цей чайний будиночок ми назвали ?Дзютаку кодокуна кокоро? – житло самотнього серця. Нам пощастило – серед нас був майстер чайно? церемон?? Сакура-но Ханаб?ра ? ми змогли не просто в точност? дотриматись ритуалу, але ? помилуватися твором справжнього майстра. Посуд був, зв?сно, не той, яким користуються майстри столиц?, хоча нав?ть там у нашу епоху занепаду поменшало знавц?в давньо? порцеляни. Ми пили чай ? згадували гвоздики, акац??, п?они та г?ацинти. Наприк?нц? церемон?? як ? належить ми говорили про поез?ю, цитували по пам’ят? хайку майстра Масаока С?к?. Я ще подумав про те, що в?н теж писав сво? хайку кров’ю – недарма в?н взяв псевдон?м по ?мен? птаха, у якого голом ?де кров, коли в?н сп?ва?. А пот?м складали власн? хокку. Я слухав слова кожного ? з сумом думав про бодх?сатву Дз?дзо – покровителя мандр?вник?в, бо нин? вс? ми мандр?вники в нев?дом?сть, хоча йдемо шляхом Обов’язку – шляхом самура?в. Я теж склав к?лька хокку, а пот?м вийшов з хатинки ? побр?в глибоким сн?гом навмання повторюючи ?Наму Ам?да Буцу? ? думав про те, що мало кому пощастить в наступн?й ре?нкарнац?? народитись в Чист?й Земл? Будди Ам?ди. ? раптом побачивши сосну в сн?гу я пережив сатор? – просв?тлення. Нин? я споглядав сн?г за в?кном ? згадав хокку, як? ми – сувор? во?ни жорстоко? зими складали в тому чайному будиночку серед сн?г?в ? записав ?х на пап?р:

* * *
Прочанин меча.
Сн?г – це листок паперу.
Пишу про тишу.

* * *
Ось так напевно -
Тьма: буду бачити сни
Б?ля гвоздики.

* * *
Зникли кольори:
Акац?я в долин?:
Б?лий-б?лий сн?г.

* * *
Зимове небо.
На землю гр?шну летять
Б?л? пелюстки.

* * *
Серед мовчання,
Серед холодних сн?г?в
Споглядаю меч.

* * *
К?т серед сн?гу.
Згаду? дн? березня
? сп?в горобц?в.

* * *
Мо? мовчання.
Може слова загубив
Десь по дороз?…

* * *
Т?льки сн?г, сн?г, сн?г
В?рш? читаю сумн?
У порожнечу.