ДiТЯМ

23 Апр, 2009 at 2:09 AM

Д?ти поснули мо?,
розкинувши рученята.
Сон оповив...
? в мандр?вку казкову веде.
Скуйовджен? чубчики, к?ски.
Невинн?, мов янголята.
Дихають р?вно...
Годинник цока?.
Час , невблаганно, йде.
Вибились з ковдри
кол?нця, збит? до кров?.
Л?кт? стерт?,
подряпан? руки й синц?
Вранц? прокинуться,
шибенники чорнобров?,
Св?т перевернуть!!
Де й д?лися Янголи ц??.
Ну посидьте,
благаю,
хоча б хвилину!..
Господи,
чи ж ск?нчиться
усе це коли?
Галас. Туп?т. Побились.
См?ються.
Ви ж мене ... в домовину!
Оч? - син?, зелен?, с?р?,
кар?, чорн?,
сполохано п?двели.
Горнуться до грудей,
Поц?лунками осипають,
А за мить
вже на вишн?
старезн?й сидять..
Все , як завжди...
Всм?хнуся.
Мал? виростають.
Годинник цока?...
Роки дитинства летять.
Зор? дивляться в в?кна.
Н?ч... Тиша пану? в хат?.
Д?ти сплять.
Я легеньким ц?лунком
торкаюся ?х.
Пташенята мал? ще,
але Душ? й Серця
вже крилат?!
Я молитиму Бога ,
щоб в?д горя
? зла вас вбер?г.!