За веселкою

23 Апр, 2009

Сонечко сходить. Зор? згасають. Св?танок...
Що це? Чую, прокинулися малята...
В торбинку- окрайчики хл?ба... Й на ганок!
- Куди це так рано!? - Ми, мамо, Веселку шукати.
- Веселку? Це ж треба? Та де ж ви ?? знайдете?
Вона разом з дощиком сонячним, теплим мандру?.
- А ми... З того дерева, та на хмаринку... Й до неба....
А, там вже д?зна?мось, де та Веселка ночу?.
- Ну , добре,- погоджуюсь - А можна й мен? ?з вами?
Я , також хот?ла б торкнутись до не? рукою.
Замислились хвильку: " Гаразд вже, збирайся, мамо.
Ну, що тут поробиш, в?зьмемо тебе з собою."
-Веселку чар?вну зустр?немо т?льки вл?тку,
а зараз, нажаль, до л?та ще так далеко.
Вона сюди прийде, коли уже з"являться д?тки,
В гн?здечку, у гарного б?лого птаха - Лелеки!
Тому, доведеться , з мандр?вкою вс?м зачекати.
Вже - сонце з?йшло! ? час готувати сн?данок.
Веселка повернеться! Зараз, ход?мо до хати.
Прокинулись д?ти. Турботи щоденн?... Ранок.