Зустр1ч

22 Апр, 2009 at 6:49 PM

- Прив?т!
- Добридень! Рада Вас зустр?ти!
- Ви все така ж !
- Ви майже не зм?нились!
- А пам"ята?те, Ви дарували кв?ти?
- Ромашки? Зв?сно!
- Ви мен? наснились...
- Де Ви живете?
- Все у тому ж м?ст?!
- А я у Лондон завтра в?дл?таю.
- А ,пам"ята?те, у т?й сво?й записц?, я Вам писав...
- Ну , зв?сно ж! Пам"ятаю.
- Я мр?яв Вас зустр?ти вс? ц? роки...
- Минуло, майже два десятир?ччя!
- А я ,ще й дос?, чую Ваш? кроки.
? бачу усм?шку прив?тну на обличч?.
- Я пам"ятаю смак ц?лунк?в наших.
- ? оч?, у яких тонули зор?...
- Ми мр?яли нав?ки бути разом.
- Як ? годиться - в радощах ? в гор?.
- Шляхи розб?глися через дурницю.
- Дорослими вже д?ти наш? стали...
- Час не чека? тих, хто десь сп?знився.
- Я Вас так ждав...
- ? я на ВАс чекала...
- Останн?й рейс. Вже час.
- Ну, прощавайте.
- До зустр?ч?!
- Зустр?немось, звичайно...
- Я пам"ятаю...
- Ви ...не забувайте!
- Я Вас любив...
--Я ,й дос?, Вас кохаю.


Метки:
Предыдущий: Неотриманий лист
Следующий: За веселкою