Мiсяць
Обробка твору М. Костомарову ?М?сяць?
Як засв?тить м?сяць ясно над горою,
Щось та?мне, чудне д??ться з? мною:
М?сяць мо? серце в небо переносить,
Да? мен? крила та й у небо просить.
Як сплива? м?сяць, притухають зор?.
Без весла пливе в?н по небесн?м мор?.
Та його на неб? н?хто не стр?ча?;
Ясний м?сяченько дружини нема?.
Так ? я на св?т? сам-один б?дую,
З ранку ? до ноч? сам соб? сумую.
Вранц? встану рано — вечора бажаю,
А настане веч?р — ранка вже чекаю!
Знаю свою долю, що мен? припала,
Яка рано вранц? мене сповивала.
Годувала доля на лиху годину,
А пот?м сказала: ?Йди соб?, дитино.
Ти колись зустр?неш ясн? кар? оч?
Будеш сумувати, сину, дн? ? ноч?,
Та як зостанешся як билина в пол?
Знай, усе минеться така твоя доля?.
Як засв?тить м?сяць ясно над горою,
Щось та?мне, чудне д??ться з? мною:
М?сяць мо? серце в небо переносить,
Да? мен? крила та й у небо просить.
Як сплива? м?сяць, притухають зор?.
Без весла пливе в?н по небесн?м мор?.
Та його на неб? н?хто не стр?ча?;
Ясний м?сяченько дружини нема?.
Так ? я на св?т? сам-один б?дую,
З ранку ? до ноч? сам соб? сумую.
Вранц? встану рано — вечора бажаю,
А настане веч?р — ранка вже чекаю!
Знаю свою долю, що мен? припала,
Яка рано вранц? мене сповивала.
Годувала доля на лиху годину,
А пот?м сказала: ?Йди соб?, дитино.
Ти колись зустр?неш ясн? кар? оч?
Будеш сумувати, сину, дн? ? ноч?,
Та як зостанешся як билина в пол?
Знай, усе минеться така твоя доля?.
Метки: