Vizantiyska gerbera

Весна у с?чн?. тиждень не минув,
як ти лет?ла н?жна ? тремтлива,
? на п?дборах цокот?ла злива,
а в?тер мов з Босфору завернув.

Пальто ? руки, гол? до плечей,
весна царю? в сердц? ? назовн?,
? дн? розк?шн?, св?ж?, повнокровн?…
Природа щастю добрий казначей.

Весна у с?чн?. Спогади як сни,
живуть у пота?мних, темних нишах.
весна у с?чн?. десь сплива? тиша
на схилах в?зант?йсько? весни.

Колись лет?ла кр?зь стамбульський бриз,
о, ти, щасливе дзеркало Венери!
рожеве марево маленько? гербери
несла гол?вкою тенд?тною униз…

…..

минуле мов моза?ка в церквах
плеснеш води ? розпливеться диво
протреш, проми?ш, витереш пестливо
? ся? знов ?сус на хорогвах.

25.01.2011.

Метки:
Предыдущий: Я з тобою...
Следующий: Numerality