Ти знаеш про мене все...

* * *

Ти зна?ш про мене все,
Та сказав, що я л?то рясне,
А я осен? в?чний сум
? дощ?в перламутровий струм.

Ти в?длуння далеких мр?й,
Порятунок земний - усм?х тв?й.
Чом слова тво? н?жн? й палк?
Часом думи плекають г?рк??..

Ти зна?ш про мене все.
Та в розлуц?, що час нам несе,
Де сховатись, куди мен? йти? -
Цього знати не хочеш ти.


Авторський вар?ант польською

* * *

Jestem, mowisz, jak pyszny kwiat?
Chyba to nieudany zart.
Jestem smutny jesienny deszcz,
Zlotych listkow samotnych dreszcz.

Nikt dokladnie tak o mnie nie wie,
Kiedy dobrze mi, kiedy zle,
Lecz czasami od twych czulych slow
Noc ponura jak od mrocznych snow.

Jakiej rady udzielic mi,
Me marzenia o noce i dni,
Co przynosi mi radosc i spiew,
A co budzi odraze i gniew –

To wiadomo ci juz tyle lat...
Lecz gdzie znalezc rozlaki twoj slad,
Gdy odchodzisz, skad sily mam brac –
Tego wcale ty nie chcesz znac.