Анастасия Порошина. Я помню, как пьют ранним утром

***
Згадаю, як п'ють уранц? ?з теплих рук
Висок? яблун?, взят? п?д вудила
Я знаю, що десь зимою замкнеться круг -
В ?х снах з-п?д копит лет?тиме ковила,

? знову насняться ?м вершники перших л?т
Як? здирали сандаликами кору,
? мр?? та сни лет?тимуть знов у св?т,
? плакатимуть, кого не взяли у гру.

Я знаю багато. Шкода, що пора прийшла,
? яблун? всохли. Та св?титься угор?,
? вершники юн?, з?скакуючи з с?дла,
Стр?чають в?тер в?трилами сво?х крил.


(переклад з рос?йсько?)