У верхiв ях вiдлуння...

В?льний переклад з рос?йсько?:
?Словно эха исток?. Жанна Безкорсая.
http://www.stihi.ru/2011/10/18/3479


Ще у дом? чи?мсь голубе житт?рад?сне л?то,
А у когось квитки уже в ?нш? далек? м?ста,
Може й я невпопад, шлю навздог?н поета прив?ти?
Неспроста ц? думки... не туди – тягнуть плеч? л?та...

Чим же душу мою, так минул? часи обпалили,
Чим прожит? л?та очорнили добра пантеон,
По верцадлах яких мо? оч? роками бродили?
Ср?бло терли не те... а у серця – святковий ще тон...

Як ? де зберегти недотл?лий шматок доброти,
Розпитати в кого, що нам власне в?д дол? потр?бно?
Безпорадне перо... ? отрути в словах не знайти...
Сенс в?длунням звучить, але в?н незбагненний досл?вно...

03.11.2011

Метки:
Предыдущий: Бить баклуши... Из Марго Метелецкой
Следующий: Фридрих фон Логау. Война и Вино