Украинский стих

Засн?женой стежиною

Засн?женой стежиною ?ду,
Шлях до дом?вки знову прокладаю.
Далеко чути по сн?гу ходу,
Яка з зимой холодной розмовля?.

Ск?льки таких верталось зв?дус?ль,
Таких як я дороги даль топтали.
З м?стечок, мегапол?с?в ? с?л
В св?й час додому кроки навертали.

М?й д?м, не просто д?м – садиба, дв?р
В?н, як перлина в золот?й оправ?,
На св?т? ? багато р?зних в?р,
Але моя да? на Небо право.

Там ? м?й д?м, там бажаний спок?й, –
Хоча напевно сн?гу там нема?,
Але будинок матиму новий,
Який н?який в?тер не злама?.

Туди й сп?шу, ? св?тло вабить з?р
Серед зими, чи осен?, чи л?та.
Д?йти так хочу, д?йти наперек?р,
Чим не була б дорога моя вкрита.

Самотн?сть ? безсилля ? журба
Собою криють життя щаслив? мит?,
Тод? непевно ? важка хода,
Тод? ус? стежки сн?гами вкрит?.

Але х?ба ж це може зупинить
Мо? стремл?ння дому вс? д?статись?
Господь душ? на пом?ч посп?шить,
Щоб витримала ? змогла встояти.

Н?що не зломить, не затьмарить ц?ль,
Вона висока – вище не бува?,
Вона достойна крокувать скр?зь б?ль
? нагороду в?рним об?ця?.