Не тих покликали туди

Сполохав птах лякливу н?ч,
Що зор? сипала м?ж роси,
Чи?сь г?рк? то були сльози
? жаль наляканих облич.

А т?, що в неб? залишились,
Дивились тисячами лиць
?з хмар, що обр?й гор?лиць
собою начебто накрили.

На згарища дивились оч?,
Що залишились у мовчанн?,
На тих, що вдома ? в засланн?,
? потайки слова пророч?

Бубн?ли й пошепки кляли.
Схилившись мовчки до провидця,
Страхам дивилися у лиця…
Не тих покликали туди.