20 44

Ми б разом били посуд
? до кров? кусали б губи,
бо м?ж нами солодка згуба
? не в силах сказати: "Досить!"

Ми б з тобою писали в?рш?
? палили б ?х просто неба,
? н?чого б?льше не треба,
? нема не земл? б?льше ?нших.

Роз?рви мою душу на шмаття
? сховай в свому серц? поглибше.
Може, тод? нам не стане г?рше,
бо любов - то ? дар ? прокляття.