дитяча кiмната

...в?дколи д?ти п?шли, ?хня к?мната так ? сто?ть пусткою,
все на сво?х м?сцях, в?н н?чого не зач?пав:
л?жка незастелен?, шпалери кольору неба,
книги, де бути чи не бути – уже не питання,
постери на ст?нах поблякли,
недо?дене яблуко на дол?вц?

...зайде раз на р?к, присяде на л?жку – дивиться,
пам'ять як павутиння – кутками зав?силася
пилу вже на два пальц? – а стирати не можна –
нед?ля ж бо
...торкнеться фото у рамц? –
зворушення тепле, як великодн?й кролик,
сльоза солона, як ог?рки ваг?тн?...
см?ються до нього сонячно
д?тки нечемн?:
Адамко – солодкий перв?сток,
Меншенька ?ва – см?шлива руда вив?рка...

...в?дколи вони п?шли –
(то не в?н ?х вигнав насправд?, бо – як?)
бунт?вники, д?ти-кв?ти, що неодм?нно хот?ли знати:
що ? там, поза брамою золотою?
що ? мудр?сть ? що ? терп?ння?
що хот?ли на смак в?дчути
на зуб скуштувати
тугу шк?рку
? солодке лоно
яблучного кохання...


...дивиться з неба, пантру? внук?в –
др?боньк? мачинки в обох долонях
подихом з?гр?ва?
(до весни би д?ждати)...
Рай на замку трима? –
а мо повернуться –
а все як ? було...
чека? дос?
дзв?нка
листа
есемески
бодай колись
бодай на Р?здво:
- Ми тебе любимо, татку...