Тягар любовi

Жив кожен день немов останн?й
? зайвих клопот?в не мав.
А вс? батьк?вськ? п?клування
Лиш як належне я сприймав.

Хоч сивина лягла на скрон?,
?ще цв?сти й цв?сти б рокам,
Та тягарем любов синовня,
Яко? не додав батькам.

---