Не шукай мене

Не шукай мене у горах.
Не з?йшла.
Не дивись на син? море.
В?дпливла.
Буду дертися на скелю
кожен час,
бо любов, уже безсила
йде в?д нас.

Син? море знов виру?,
хвилю б’?.
Мо? серце в’яне, сохне,
сльози п’?,
умива?ться росою,
мов кв?тник,
що у спеку до нестями,
майже зник.

Не кажи... Бо я не чую
сл?в отих.
Не кричи, бо дол?та?
в?тра см?х.
Я чекала, бо кохала.
Не прийшов.
Може, ?ншу, ще й гарн?шую
знайшов.

Хочу поруч у садочку
походить
та кохання наше сонне
пробудить,
? забути все про гори
та моря.
В?дчувати лише те,
що я твоя!..

Не шукай мене...



Метки:
Предыдущий: Сёння сонца было...
Следующий: Зварот да Бога