Туга

Пливла по р?чц? туга у човн?,
Що був без весел ? водиц? повен...
Т?кали люди опр?ч, мов чумн?,
Забачивши ?з далеку той човен.

Лиш лег?нь у см?ливост? дурн?й,
Що не боявся н? життя, н? смерт?,
?з берега мотузку кинув ?й –
? врятував. ? пригорнув до серця.

Такий дивак м?ж нами, люди, жив,
По власному бажанню затужив...
? нав?ть сам не знав, за ким ? нащо.
В?дтак захир?в, став з к?сток та жил,
Неначе хтось йому наворожив,
У р?чку плигнув – ? пропав н?защо...