Вiн п шов

В?н п?шов в?д не? у широкий св?т...
В?н п?шов в?д не?, почуж?вши враз...
Стала на пороз?, глянула усл?д ...
На плечах у нього – по коп? образ...

В?н тинявся св?том, ск?льки сам хот?в.
Ой, тинявся св?том ? не р?к, й не два.
Та й не до одно? засилав сват?в –
? в?д того б?ла стала голова.

Н?би й не чекала. Бо кого чекати...
Чутка дол?тала, тож ? не ждала.
Д?тоньки без тата випурхнули з хати.
В?н прийшов... З?тхнула тяжко – й прийняла