Боже, сумно менi

БОЖЕ,СУМНО МЕН?!
Юл?уш Словацький


Боже,сумно мен?!Дме в?трище в лице,
Вогкий холод полоще, мне шк?ру:
Не сховати п?д драним тоненьким плащем
Гр?шне? т?ло.
Дрижаки, мов павуччя, б?жать по спин?...
Боже, сумно мен? !

Я босон?ж ?ду по калюжах води,
?х не можна мен? обминути...
Гей! Хто там на шляху? Ану вб?к, од?йди!
Щоб не з?ткнутись!
Бо в очах мо?х св?т почорн?в ? змарн?в...
Боже, сумно мен? !

Чи даремне п?шов я в?д дому у св?т ?
Чи на все у житт? мене стане ?
Бо молитву н?хто не послав мен? всл?д
Зг?рклу чеканням...
А на мене ж лягли вс? турботи земн?:
Боже, сумно мен? !

Я бреду через день, проповзаю кр?зь н?ч,
Правду, в?чну ? св?тлу, шукаю:
Чи знайду, чи зустр?ну ?? в?ч-на-в?ч,
Поки м?ць маю ?
Бо вже в м’язах ослаб, ? в думках очман?в...
Боже, сумно мен? !

Перегорну св?й аркуш – ? в в?чную т?нь -
Там вже б?с мою душу з?гр??.
Я в?ддам йому душу за гр?ш,за безц?нь -
Нехай волод??...
М?й розв??ться прах в часов?й далин?:
Боже, сумно мен? !