У пiдсумку лише самотнiсть

Ну, ось ? сталось те, що мало статись –
ти залишилася одна. Одна, як перст…
Н?хто тобою б?льш не стане перейматись,
сама у в?чн?сть понесеш св?й хрест.

Померла мати, батько вже в могил?,
сво?х д?тей Господь не дав, не прижила.
Тепер гадатимеш одна в пуст?й квартир? –
чи тим шляхом ти по життю ?шла…

Зимовим вечором м?ж нечисленних вт?х
згада?ш хлопчак?в, що з ними стало.
Ще пригада?ш ? не раз д?тей мо?х,
яких блукати м?стом ти погнала.

23.01.2017