Мамина коса

Пам’ять мов бавиться з нами –
В давн? верта? л?та...
Знов ми? голову мама,
В косу волосся впл?та.

Я, ще хлоп’ятко маленьке,
Серця приборкавши стук,
Збоку милуюсь тихенько
Витвором зморених рук.

Що то була за краса –
Мамина сива коса...

---