Генералам 1812 года
?Вы, чьи широкие шинели
напоминали паруса,..?
- Марина Цветаева
Шинел? ваш? так лет?ли
як паруси,
? шпори весело дзвен?ли
? голоси,
? ваш? оч? - д?аманти,
на серц? вир?зали сл?д, -
чар?вн?, надзвичайн? франти
минулих л?т!
Одним зусиллям владним вол?
ви брали серце ? скалу, -
цар? на бойовому пол?
? на балу.
Вас берегла рука Господня
? серце матер?. Лише
учора - хлопчики, сьогодн?
ви - оф?цери вже!
Були малими ? вершини ? бокали
м'яким – черствий казенний хл?б,
о, мужн? юн? генерали
сво?х суд?б!
----------------------
Ах, на гравюр? нап?встерт?й,
в один прекрасний миг,
зустр?ла я, Тучков-четвертий,
Ваш н?жний лик,
? Вашу н?жну ? тонку ф?гуру,
? злато орден?в ...
? я, поц?лувавши ту гравюру,
лишилась сн?в ...
Мен? зда?ться, що могли ви
рукою, персн?в повною ? вт?х,
? д?в плекати кучер? ? гриви
коней сво?х.
В ?дин?й неймов?рн?й скачц?
прожили св?й короткий в?к ...
? ваш? кудр?, ваш? бачки
засипав сн?г.
Три сотн? ви долали - тро?!
Лиш мертвий не вставав з земл?.
Ви були д?ти ? геро?,
ви все могли.
Так само ? зворушливо ? юно,
як ваша божев?льна рать ?шла? ..
Золотокудра вас Фортуна,
як мат?нка вела.
Перемагали ви й кохали,
любили шабл? в?стря ? життя -
? весело переступали
у небуття.
напоминали паруса,..?
- Марина Цветаева
Шинел? ваш? так лет?ли
як паруси,
? шпори весело дзвен?ли
? голоси,
? ваш? оч? - д?аманти,
на серц? вир?зали сл?д, -
чар?вн?, надзвичайн? франти
минулих л?т!
Одним зусиллям владним вол?
ви брали серце ? скалу, -
цар? на бойовому пол?
? на балу.
Вас берегла рука Господня
? серце матер?. Лише
учора - хлопчики, сьогодн?
ви - оф?цери вже!
Були малими ? вершини ? бокали
м'яким – черствий казенний хл?б,
о, мужн? юн? генерали
сво?х суд?б!
----------------------
Ах, на гравюр? нап?встерт?й,
в один прекрасний миг,
зустр?ла я, Тучков-четвертий,
Ваш н?жний лик,
? Вашу н?жну ? тонку ф?гуру,
? злато орден?в ...
? я, поц?лувавши ту гравюру,
лишилась сн?в ...
Мен? зда?ться, що могли ви
рукою, персн?в повною ? вт?х,
? д?в плекати кучер? ? гриви
коней сво?х.
В ?дин?й неймов?рн?й скачц?
прожили св?й короткий в?к ...
? ваш? кудр?, ваш? бачки
засипав сн?г.
Три сотн? ви долали - тро?!
Лиш мертвий не вставав з земл?.
Ви були д?ти ? геро?,
ви все могли.
Так само ? зворушливо ? юно,
як ваша божев?льна рать ?шла? ..
Золотокудра вас Фортуна,
як мат?нка вела.
Перемагали ви й кохали,
любили шабл? в?стря ? життя -
? весело переступали
у небуття.
Метки: