Щастя в снiгопадi

(F.F.Chopin – Sonata no.2 op. 35, III: Lento)

Сн?г укрива? м?рно нас,
З н?г укрива? мир не нас.
По вулиц? йдемо ми у п?тьм?
? розлуча?мося н?би назавжди.

Я називав тво? ?м’я
? уявляв, що ми – с?м’я.
Так кожний раз я гр?вся перед сном
? заспокоювався, як тво?м теплом.

Сховалась занав?скою –
Як п?д фатою нев?ста ти.
Щоноч? мр??мо ми
Про в?чне кохання,
Що д?лене на двох…

У глибин? тво?х очей,
На плавних вигинах плечей
Тебе чекаю я ? та п?тьма.
Ти не приходиш, вдома бо тебе нема.

А н?ченькою гарною
Фантаз??ю марною
Я в?двертав тебе в?д сну,
Й ти, може, плакала,
Поки була одна…

На д?? подарунками,
В над?? поц?лунками
Зустр?немо ми разом р?к новий,
Такий чар?вний, барвний ? такий живий.