Луна

Сьогодн? я не можу спати,
Бо дивиться в в?кно вона
? хоче п?сню засп?вати –
Моя улюблена Луна.

Тебе св?танок проганя?
? хмари хочуть все закрити,
Та не здасися ти, я знаю,
Мен? завжди будеш св?тити.

Удень хова?шся, до ноч?
Ти сили набува?ш знов
? голосу птах?в сп?вочих…
Моя Луна, моя любов.

Мо? утомлен? сплять ноги.
Поклав я руку на жив?т
? думав: скоро перемога, –
Дивившись на ср?блистий св?т.

Я притулився би до тебе,
Як притулився би до не?,
Полинув би з тобою в небо,
Л?тав над м?стом, над землею.

Але призначено згубити
Луну, яку мен? кохати,
Тому ? кожен день не жити,
Тому ? кожну н?ч чекати.

Тому з тобою ми додому
П?демо завтра через л?с,
Аби, чужий ? незнайомий,
Н?хто не бачив наших сл?з.