Опоздавшие стихи - 3

Спи, синочку не м?й.
Скоро б?ль п?де геть,
А прокинешся знову хорошим...
? кра?ни ? люди, а ? круговерть
Болю. Пекла.За йобан? грош?.
Що тепер ? кордон м?ж
"Прив?т вам!" ? "Геть!
Я не хочу н? чуть вас, н? бачить."
Спи, дитино.
Той сон...
Там ? все шкереберть
Бо ти сам неспок?йно? вдач?.
Ти в?ддав свою кров ? в?ддав не свою,
А б?да все росте. Кривдить. Душить.
Не за грош?- за душу тут з пеклом воюй.
За свою ще безсмертную душу.
Я ж бо чую, як г?рко та страшно кричить
Тво? серце до мене на спов?дь
Прощавай. Що не зна?ш- про те промовчи
Та зростай серед смерт? в любов?.
Там, синочку не м?й,
Вмий обличчя дощем,
Народи себе так, як Христос наш...
Що ж не спиш?
То кричи.
Голосн?ше!
Ну? Ще!

Все. В?д болю уже не потонеш.