Зачекаeш на мене годину? Чи трiшечки бiльше?..

"Зачека?ш на мене годину? Чи тр?шечки б?льше?..", -
ти спитала на?вно, хвилю?шся – чи без образ.
Я не просто чекатиму – я напишу тоб? в?рш?...
Про твою красоту, про любов, про закоханих нас.

Дай мен? цю годину... Хоч сорок хвилин... П?вгодинки...
Я тобою заповнений – в?рш роз?лл?ться ось-ось.
Я не в?рш - я поему для тебе створю за хвилинку.
Я у рими вкладу ? кохання, ? пристрасть, ? млость.

Я чекав, я чекаю, ? я вже чекатиму в?чно.
? не буде хлопчачих образ, хоч по сут? – юнак.
За якусь-то годину побачу кохане обличчя.
? на кожне благання почую омр?яне: "Так..."