Мить весни

А сонце не чита? календар –
Так низько лл? тепло понад землею.
? син?м в?тром диха св?тла даль,
? ворон бродить чорною р?ллею.
?, якось по-весняному, дзв?нк?ш,
Сп?ва колодязь корбою старою,
Неначе прагне сонячний цей св?т
Скупати веселковою водою.
? так же звично, як ? кожен р?к,
Весна землею перейде, одв?чна,
? стане старшим цей великий св?т,
Та й я вже стану старша, може, ?нша.
? ?нше небо, ?нший дощ ? гр?м,
Все н?би вперше – дивне й неповторне.
Я стала б?льш, м?цн?ш любить цей св?т,
Коли життя п?шло вперед моторно.
? не шкодую – все, що в?дбулось,
Що сталося – було повинне статись.
Та хочеться сховати м?ж долонь
Цю мить весни, цю невловиму рад?сть!

Ольга Соколовська ?