У клоуна сумнi очi

У клоуна сумн?? оч?
Аплоду?, см??ться натовп...
А в?н рида? оп?вноч?,
Картаючи безликий стовп.

А рана на Душ? не стогне,
Завмира? тихенько вона...
Самотину журба настигне,
? кличе р?дна сторона...

Натовп см??ться, клоун плаче,
То лл?ться справжняя сльоза...
Скакун його по степу скаче,
Та гра? на Душ? кобза...

Хто зможе клоуна любити,
? зберегти в?д в?чних ран?..
Святою супутницею бути,
? приборкати ураган?..


См??ться клоун, люди плачуть
П?д дзв?н багатогранних струн...
То вони серце його бачать,
Пом?ж байдужих, давн?х рун.