Ти потiм ще подякуeш менi

Ти пот?м ще подяку?ш мен?,
ти, д?вчинко з минулого маленька,
що не розбив тод? тво? серденько,
малесеньке серденько навесн?.

Я пот?м ще подякую тоб?,
малесенька русявко волоока,
за те, що в серце ти мене глибоко
не пропустила на б?ду соб?.

Подяку?мо пот?м... А тепер
ми – молод?. Нам ледве по с?мнадцять.
Нам оч? одне одного ще сняться.
? до к?нця життя люблю тебе...


Метки:
Предыдущий: У клоуна сумнi очi
Следующий: Школа