вiд щастя

...слухай, серце, я не можу б?льше писати про любов,
л?тери ворду – н?би цятки на крильцях сонечка –
полет?ли-розлет?лися з пучок пальц?в –
на небо, цукерки хрумати.
...поясни, серце, чому слова н?жност? втишено?
завжди банальн?,
прост? й нец?кав?, н?би оте ?довго-щасливо?
наприк?нц? казочки?
...бо н?хто не помер, не п?шов за земель тридев'ять
дракона рубати-цар?вну визволяти,
бо чайник сопе ?з котом примруженим,
бо сн?г солодкий, як губи присмерком...
...зна?ш, серце, щастя щоденне,
без ексцес?в та спецефект?в –
р?ч насправд? нуднюща для публ?ки –
як стареньк?, що ходять за ручки –
в?н – зворушливий у сво?й н?жност?,
вона – дитинна у сво?й в?рност? –
кришать хл?бчик любов? голубам
на ринков?й площ?...
...я ?х бачила нин?, серце –
? мен? захот?лося плакати
в?д щастя.