Я повернулася

Я повернулася туди,
Де пахне васильок ? м’ята,
Де босих н?г малих сл?ди
Стр?ча? на св?танку хата.

У в?кна загляда? без,
Город б?жить з горбка до р?чки,
? св?жа синява небес
Ц?лу? розпаш?л? щ?чки.

У кошику курчата аж
Побились, л?зучи на квочку.
Бабусин шеп?т: ?Отче наш...?
Тремтять поклони у куточку.

?з печ? – аромат борщу,
За скринею висока лава.
– Бабусю, де Ви? Помовчу...
– Я тут, дитино, ти б поспала...

Я повернулася в оц?
Свят? кра? малого раю,
Можливо, серед чебрец?в
Сво? дитинство в?дшукаю.

Хатини глиняна ст?на,
Тягнусь до сволока рукою.
Очиц? мовчазн? в?кна
На мене дивляться журбою.

Нема бузку, сад постар?в,
Заросла стежка до порога.
Початок вс?х мо?х св?т?в...
Стою, загорнута у спогад.

Погладить сонце по плечу,
Лице в?д сл?з рукою витру.
– Бабусю, де Ви? Помовчу...
– Я тут, дитино, – шеп?т... в?тру.

18.01.2018р.

Метки:
Предыдущий: Дайте дихати!
Следующий: Грустные глазки...