До тебе

Нав?ки я тв?й, моя ясная зоре,
Про тебе думки вс?, легк? та прозор?,
Ти сяй мен?, серденько, вогником щастя,
Не дай мо?й дол? даремно пропасти.

З тобою зл?таю, мов птах, моя мила,
То наша любов дарувала нам крила.
З ?м'ям тво?м я кожний день зустр?чаю,
З тобою у серц? весь св?т - надзвичайний.

Турбуюсь за тим. щоб ти, мила. поспала,
Щоб вранц? ти з л?жка бадьорою встала.
Наступного дня м? зустр?немось знову,
Н?коли не згасне багаття любов?!

Вже м?сяць проклав до в?конця дор?жку.
Коханочко мила, тоб? час до л?жка,
Скажу надобран?ч, моя наречена -
П?д зоряним небом коханка свячена!

Втрача? життя без очей тво?х варт?сть,
Чи зможу з?рками один милуватись?
В житт?, моя люба, так бути повинно,
У серц? мо?м ти нав?ки ?дина!


Метки:
Предыдущий: Юлияна Великова Донева - Щом мъката ме стегне
Следующий: Не зобидити би кого - хай самокритично